Рекомендації щодо удосконалення розгляду органами державної влади та місцевого самоврядування інформаційних запитів

    Рекомендації

    щодо удосконалення розгляду органами державної влади та місцевого самоврядування інформаційних запитів

     

    Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України,

    вивчивши практику звернень громадян та організацій до органів державної влади і органів місцевого самоврядування,

    установивши, що зазначені органи часто не розрізняють інформаційні запити, подані відповідно до Закону України «Про інформацію», та звернення громадян, подані відповідно до Закону України «Про звернення громадян»,

    ураховуючи те, що це призводить до порушення інформаційних прав осіб – запитувачів інформації, зокрема з огляду на різні строки відповідей на інформаційний запит та на звернення громадян, 

    з метою створення необхідних умов для ефективної реалізації прав осіб на доступ до інформації, якою володіють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, 

    відповідно до положень Конституції України, законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», пунктів 3,4 Положення про Національну комісію з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, затвердженого Указом Президента України №493/2006 від 6 червня 2006 року,

    рекомендує органам державної влади та органам місцевого самоврядування у своїй діяльності дотримуватися таких рекомендацій:

    1. При надходженні листа від фізичної чи юридичної особи, орган державної влади та орган місцевого самоврядування має правильно кваліфікувати документ, зокрема, віднести його до інформаційного запиту чи звернення, оскільки це в результаті зумовлює різний порядок їх розгляду та відповіді. Зважаючи на те, що закон не зобов’язує особу, яка звертається вказувати на підставі якого закону вона надсилає лист, обов’язок правильної кваліфікації листа цілком покладається на орган влади.

    2. З метою правильної юридичної кваліфікації отриманого документа слід звертати увагу на таке: у статті 32 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформаційний запит може бути двох видів: щодо доступу до офіційних документів та щодо доступу до інформації про діяльність органів влади. Зокрема закон визначає:

     «Під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами.

    Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань».

    Таким чином, основною рисою інформаційного запиту є його спеціальна спрямованість: отримання інформації, якою володіє орган влади, незалежно від того, чи стосується така інформація прав та законних інтересів запитувача.

    3. Основні форми звернень громадян визначаються у статті 3 Закону України «Про звернення громадян», зокрема:

    «Під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги».

    Таким чином, існує виключний перелік трьох форм звернень громадян, правова природа кожного з яких полягає у наступному:

    - пропозиція (зауваження) – це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

    - заява (клопотання) – це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання– письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

    - скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

    4. При подальшій роботі з інформаційними запитами та зверненнями громадян мають застосуватися виключно норми того закону, на підставі якого особа зверталася, або, якщо лист не містив посилання на закон, – відповідно до кваліфікації документа, який надійшов, за його змістом. Неприпустимо використовувати положення Закону України «Про звернення громадян» як підставу для відмови у задоволенні інформаційного запиту.

    У разі, якщо лист містить як запит про надання інформації, так і пропозицію (зауваження), заяву (клопотання) чи скаргу, то відповідні частини листа повинні оброблятися та задовольнятися окремо згідно з відповідним законом.

    5. На відміну від правового режиму звернень громадян, кожен має право звертатися з інформаційним запитом щодо будь-якої інформації, незалежно від того чи стосується вона реалізації законних прав та свобод цієї особи, а також без пояснення причин. Органи влади не мають повноважень відмовляти у наданні інформації, якщо інформація, що запитується, не стосується цієї особи.

    6. Статті 32-35 Закону України «Про інформацію» встановлюють формальні вимоги до інформаційного запиту, спеціальну процедуру їх розгляду, строки для надання відповіді, підстави для відмови або відстрочки задоволення інформаційних запитів та порядок оскарження такої відмови або відстрочки.

    Зокрема, при надходженні інформаційного запиту орган державної влади або орган місцевого самоврядування зобов’язаний враховувати наступні вимоги:

    А) У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

    Б) Протягом 10 днів з моменту отримання інформаційного запиту до відома заявника письмово доводиться, що його запит буде задоволений, або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Таким чином, відмова у наданні інформації має бути повідомлена протягом 10 днів.

    Задоволення запиту здійснюється протягом одного місяця. Якщо запитуваний документ або інформація не може бути надана протягом місяця, розпорядник інформації має право відстрочити задоволення запиту. В такому випадку повідомлення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

    У повідомленні про відстрочку має бути зазначено:

    1) посадову особу державної установи, яка відмовляє в задоволенні запиту у визначений місячний строк;

    2) дату надсилання або видачі повідомлення про відстрочку;

    3) причини, з яких запитуваний документ або інформація не може бути видана у встановлений місячний строк;

    4) термін, у який буде задоволено запит.

    На відміну від вимог щодо строків надання відповіді на інформаційні запити та відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян», звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються і вирішуються невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Інші звернення – у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для їх розгляду, який загалом не може перевищувати сорока п’яти днів.

    В) Відмова у задоволенні інформаційного запиту доводиться до відома запитувача в письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

    У відмові в задоволенні запиту має бути зазначено:

    1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у задоволенні запиту;

    2) дату відмови;

    3) мотивовану підставу відмови.

    Г) Запитувач має право оскаржити до органу вищого рівня або безпосередньо до суду відмову в наданні інформації або відстрочку у задоволенні інформаційного запиту.

    У разі, коли запитувач звернувся до суду, обов’язок доводити законність відмови або відстрочки задоволення запиту покладається на відповідача – розпорядника інформації (частина 4 статті 35 Закону України «Про інформацію»).

    Д) Необґрунтована відмова у наданні інформації або порушення визначеного строку для її надання без поважних причин тягнуть за собою дисциплінарну або іншу відповідальність посадових осіб органів влади.

    7. З метою максимального гарантування конституційного права кожного на отримання інформації та на звернення до органів влади, органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні вести окремі реєстри для інформаційних запитів та звернень громадян.

    8. У межах кожного органу державної влади та органу місцевого самоврядування має визначатися службова особа, до посадових обов’язків якої належить своєчасне опрацювання інформаційних запитів.

    9. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також організації, які проводять навчання для державних службовців та службовців місцевого самоврядування, мають роз‘яснювати відповідним службовцям відмінності між зверненнями громадян та інформаційними запитами, а також проводити навчання з питань належної реалізації права на доступ до інформації органів влади.

    Ухвалено 

    Національною комісією з утвердження свободи слова

    та розвитку інформаційної галузі

     

     

     

    Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

    Докладніше про консультації

     

    Задайте Ваше питання через форму:

    Ваше ім'я (обов'язково)

    Ваш email (обов'язково)

    Ваше повідомлення

    Введіть ці символи captcha у поле нижче

    Також ви можете звернутися до нас іншими способами: